Доброго дня, шановні читачі! Все частіше доводиться стикатися з тим, що при пошуку будь-якого програмного продукту відразу виникає питання, а на яких умовах автор програми готовий нам її надати в користування? І якщо середньостатистичного халявника це ще якось не дуже цікавить, то для організацій (або просто чесних людей) питання стоїть дуже гостро. А я ж пишу для чесних людей… 😉
Так, чесно кажучи, я все частіше віддаю перевагу безкоштовним застосункам, адже витрат ніяких, а якість та функціоналу вже цілком на висоті. Ось, навіть подивіться за наведеними нижче ліцензіями, скільки з них орієнтовані на безкоштовне ПЗ. Тут навіть коментарі не потрібні.
Однак, коли потрібно визначатися, ставити собі ні чи інші застосунки, треба передусім дізнатися, за яким типом ліцензії вона поширюється (це скаже, яких умовах поширюється це програмне забезпечення (ПЗ)). Їх не дві і не три, тому не зайвим буде розглянути види ліцензій на ринку ПЗ.
Найбільш часто зустрічаються види ліцензій:
FreeWare – безкоштовне ПЗ без будь-яких обмежень щодо функціональності та часу роботи. Зазвичай поширюється без вихідних кодів і є проприєтарним ПЗ.
Adware – безкоштовне програмне забезпечення. Adware (від англ. advertisement – «реклама» і software – «програмне забезпечення») отже, користуватися такою програмою можна безкоштовно, але в неї вбудований показ реклами, яка періодично набридатиме Вам. Автор отримує прибути від рекламодавців.
Beerware – це жартівлива модель ліцензії програмного забезпечення, яка передбачає, що можна безкоштовно користуватися програмним забезпеченням та його вихідними кодами, проте, якщо Ви зустрінете автора програми, то маєте купити йому кухоль пива. Таке ліцензування фактично означає, що ви можете легко використовувати програму, без необхідності купувати ліцензію.
Ad-supported – безкоштовне програмне забезпечення без обмежень у використанні, але зі шкідливим сюрпризом. У неї вбудовані компоненти, призначені для отримання розробником доходу чи додаткового продукту.
Зазвичай такі програми в процесі установки повідомляють користувача про рекламні та інші не обов’язкові компоненти і дають можливість заборонити їх встановлення, але можлива ситуація, коли таку можливість не передбачають і діють нишком. Мені такі програми найбільше не подобаються, тому що потім доводиться шаманити і з бубном видаляти такі сюрпризи з комп’ютера.
Програми з ліцензією Ad-supported можуть робити наступне:
- запропонують змінити домашню сторінку та (або) пошукову систему за умовчанням;
- запропонують створити в меню Пуск та на робочому столі ярлики для запуску якоїсь нісенітниці;
- під час роботи запропонують рекламну паузу;
- полізуть в інтернет завантажувати та встановлювати якесь програмне забезпечення.
Donationware – це як би безкоштовне ПЗ, але передбачає, якщо програма сподобалася і Ви хочете сказати автору респект і висловити повагу, то можна задонатити. Все чесно та за можливостями користувача, а також стимулює автора на покращення програми.
Postcardware – досить цікава ліцензія. Начебто і безкоштовна, але для використання треба написати листа автору, тому що йому капець як цікаво хто, де і для чого використовує його улюблену програму. Ці листи використовуються авторами для реклами своїх робіт.
GPL (GNU General Public License – Універсальна громадська ліцензія GNU) – найпросунутіша ліцензія, яка дозволяє користувачам вільно використовувати програму, вивчати, як вона працює, модифікувати та покращувати її, розповсюджувати копії вихідного коду та виконувані файли програми.
Open source software (з англ. – «відкрите програмне забезпечення») — програми з відкритим вихідним кодом, який доступний для перегляду, вивчення та зміни, що дозволяє взяти участь у доопрацюванні програми або надихнутися, та використовувати код для створення нових програм. Переважна більшість програм з ліцензією OSS є одночасно вільними та безкоштовними.
Betaware – тестова бета-версія комерційного або некомерційного ПЗ, яким можна користуватися безкоштовно, але, як правило, з обмеженням періодом тестування.
ShareWare – умовно-безкоштовне ПЗ. За повноцінне використання програми потрібно сплатити гроші. Поки немає оплати, увфмкнені деякі обмеження, наприклад:
- у додатку не будуть активними деякі можливості;
- додаток запуститься лише кілька разів;
- дод оброблятиме обмежену кількість файлів.
Звичайно, це засмучує, але, з іншого боку, дає змогу протестувати базові можливості програми та визначити її необхідність.
Careware, charityware (від англ. care – «піклування») – вид умовно-безкоштовного програмного забезпечення, де автор вимагає, щоб оплата пішла на благодійні цілі, або через автора, або за вказаною адресою.
CDware – програми на компакт-дисках, що розповсюджуються для ознайомлення з рекламною метою. Мабудь, такого вже не знайдеш. Хіба шо диск з технікою надійде.
Crippleware – вид ПЗ, у якому його ключові можливості видалені та немає обмежень на час використання. Після сплати надається версія з повним функціоналом.
Hostageware – програми з функціональними, тимчасовими та кількісними обмеженнями. Розблокування функціоналу відбувається після оплати.
Linkware – автор програми просить вказувати посилання на свій сайт, якщо користувач теж має сайт.
Liteware – “полегшений” варіант деякої комерційної версії, зазвичай з дещо обмеженим функціоналом.
Nagware (від англ. nag – “набридливе”) – ліцензування програми, яке весь час нагадує про необхідність зареєструвати її за деяку плату. Це проявляється у повідомленнях, що випадають при запуску програми, або при її використанні. Вікна набридають і виникає бажання позбутися їх, таки заплативши.
Proprietary software (від англ. proprietary – «приватне, у складі власності») – програми, які є приватною власністю авторів або правовласників і не задовольняють критерії вільного ПЗ. Правовласник такого ПЗ зберігає монополію на його використання, копіювання та модифікацію. Зазвичай пропрієтарним називають будь-яке невільне ПЗ, включаючи напіввільне.
Public domain – це вільні програми, які не мають обмежень щодо їх модифікації та використання. Чи не охороняються авторським правом.
Registerware – у цій ліцензії все просто, як на більшості блогів чи сайтів. Для отримання або використання такої програми потрібно заповнити анкету з інформацією про себе та приготуватися ловити спам.
Requestware – ліцензія на кшталт «ви нам, а ми вам». Автор в обмін на використання програми просить користувача щось зробити. Різновиди такої ліцензії: postcardware та careware.
Trial – також умовно-безкоштовне ПЗ. На відміну від ShareWare, повністю функціональна, але має обмежений термін роботи в обумовлену кількість днів.
Demo – демонстраційна версія ПЗ. Дуже обмежена за функціональністю програма, яка, як правило, дозволяє переглянути інтерфейс та деякі функції.
Commercial – комерційне ПЗ. Цілком платна програма, яку треба купити, а потім використати. Такий підхід дуже рідко використовується, оскільки він не дає користувачеві можливості протестувати програму перед її покупкою.